Лінійні рівняння

Що таке лінійні рівняння?

Лінійні рівняння описують зв'язок між змінними лінійно. Ці рівняння вважаються найпростішою формою рівнянь, що включають додавання, віднімання та множення. Стандартна форма має вигляд:

\[a_1x_1 + a_2x_2 + \ldots + a_nx_n = b \]

  • \(x_1, x_2, \ldots, x_n \in \mathbb{R} \) — це змінні.
  • \(a_1, a_2, \ldots, a_n \in \mathbb{R} \) — це коефіцієнти: принаймні один коефіцієнт \( a_i \) має бути ненульовим.
  • \(b \in \mathbb{R} \) — це стала.
  • Коли стала \(b\) дорівнює нулю, лінійне рівняння називається однорідним.
Лінійні рівняння, загалом, можуть містити більше однієї змінної. Наприклад, рівняння \( ax + by + c = 0 \) є лінійним рівнянням з двома змінними \(x\) та \(y\).

Лінійні рівняння є основою систем рівнянь та матричних операцій, які дозволяють нам вивчати та розв'язувати кілька рівнянь одночасно структурованим та ефективним способом. Ці теми детальніше розглянуті у відповідних розділах Algebrica: Системи лінійних рівнянь та Матриці.

Тип розв'язання

Геометрично тип розв'язання лінійного рівняння залежить від кількості змінних.

  • З однією змінною розв'язанням є одна точка на числовій прямій.
  • З двома змінними це пряма на площині.
  • З трьома змінними це стає площиною в просторі.
  • З більше ніж трьома змінними це визначає так звану гіперплощину у вищих вимірах.

Лінійні рівняння з однією змінною

Лінійне рівняння з однією змінною можна представити у вигляді \(ax = b\), яке має єдиний розв'язок, що визначається як:

\[x= \frac{b}{a} \]

Важливо зауважити, що оскільки за означенням \( a \neq 0 \), таке лінійне рівняння завжди має один і тільки один розв'язок.


У деяких випадках коефіцієнти лінійного рівняння не є фіксованими сталими, а залежать від одного або кількох дійсних параметрів. Це призводить до так званих лінійних рівнянь з параметрами, де поведінка рівняння змінюється залежно від значення, присвоєного параметру.

Зміна параметра може перетворити рівняння на звичайний лінійний зв'язок з єдиним розв'язком, але також може створити особливі ситуації, за яких рівняння стає тотожністю або перетворюється на суперечність.

Розв'язування рівнянь першого ступеня з однією змінною може бути простим. Якщо початкове рівняння вже перебуває у стандартній формі, процес зазвичай включає серію кроків для ізоляції змінної та виконання необхідних обчислень.

Приклад 1

Знайдіть розв'язання рівняння \(2x + 3 = 11x\).

Як перший крок, ми привели рівняння до стандартної форми. У цьому випадку немає обмежень на значення \(x\), яке існує в усій області визначення дійсних чисел \(x \in \mathbb{R}\). Виконуючи обчислення, ми отримаємо:

\begin{align*} 2x + 3 &= 11x \\[0.6em] 2x – 11x &= -3 \\[0.6em] -9x &= -3 \\[0.6em] x &= \frac{3}{9} \\[0.6em] x &= \frac{1}{3} \end{align*}


Підстановка значення \(x = \large{\frac{1}{3} }\) у початкове рівняння є вирішальною для забезпечення точності розв'язання. На основі виконаних обчислень остання рівність дійсно підтверджується.

\begin{align*} 2\left(\frac{1}{3}\right) + 3 &= 11\left(\frac{1}{3}\right)\\[0.6em] \frac{2}{3} + 3 &= \frac{11}{3} \\[0.6em] \frac{2}{3} + \frac{9}{3} &= \frac{11}{3} \\[0.6em] \frac{11}{3} &= \frac{11}{3} \\[0.6em] \end{align*}

Розв'язанням рівняння є:

\[ x = \frac{1}{3} \]

Лінійні рівняння з двома змінними

Коли лінійне рівняння містить дві змінні, а стала частина дорівнює нулю, наприклад \( ax + by = 0 \), ми маємо однорідне лінійне рівняння. Такий тип рівняння має нескінченну кількість розв'язків, оскільки існує нескінченна кількість пар \((x, y)\), що задовольняють умову. Загальний розв'язок можна представити як:

\[ x = \lambda b, \quad y = -\lambda a \]

де \( \lambda \) — параметр \(\in \mathbb{R}\). Кожне значення \( \lambda \) генерує точку на прямій, визначеній рівнянням, що означає, що всі розв'язки лежать на прямій, що проходить через початок координат.

Приклад 2

Розглянемо однорідне лінійне рівняння: \[ 2x - 3y = 0 \]


Це лінійне рівняння з двома змінними, де вільний член дорівнює нулю. Воно представляє пряму, що проходить через початок координат. Щоб знайти загальний розв'язання, ми можемо виразити одну змінну через іншу. Виразимо \( y \):

\[ 2x = 3y \quad \rightarrow \quad y = \frac{2}{3}x \]


Це показує, що кожен розв'язок \((x, y)\) задовольняє цей зв'язок. Ми також можемо описати всі розв'язки, використовуючи параметр \( \lambda \in \mathbb{R} \): \[ x = \lambda \quad y = \frac{2}{3} \lambda \]

Тепер ми можемо взяти довільні значення \( \lambda \), наприклад \( \lambda = 3 \) та \( \lambda = -6 \) (але це може бути будь-яке дійсне число). Отримаємо:

  • Для \( \lambda = 3 \), маємо \( x = 3 \), \( y = 2 \)
  • Для \( \lambda = -6 \), маємо \( x = -6 \), \( y = -4 \)

Розв'язанням рівняння \( 2x - 3y = 0 \) є множина всіх точок \((x, y)\), що лежать на прямій, визначеній рівнянням:

\[ y = \frac{2}{3}x \]

Лінійні рівняння з трьома змінними

Коли лінійне рівняння містить три змінні, наприклад \(ax + by + cz = 0\), ми маємо однорідне лінійне рівняння з трьома змінними. Його розв'язки утворюють площину в тривимірному просторі, що проходить через початок координат. Існує безліч розв'язків, оскільки існує безліч трійок \((x, y, z)\), що задовольняють рівняння.

Загальний розв'язок можна записати в параметричній формі, обравши два параметри, наприклад \( \lambda \) та \( \mu \). Одним із можливих варіантів є: \[ x = \lambda, \quad y = \mu, \quad z = -\frac{a\lambda + b\mu}{c} \] де \( \lambda, \mu \in \mathbb{R} \) та \( c \neq 0 \). Кожна пара \((\lambda, \mu)\) дає точку на площині. Усі розв'язки разом утворюють площину, що проходить через початок координат.

Приклад 3

Розглянемо рівняння: \[ x + 2y – z = 0 \]


Виділимо \( z \): \[ z = x + 2y \]

Тепер призначимо параметри для \( x \) та \( y \): \[ x = \lambda, \quad y = \mu \]

Тоді: \[ z = \lambda + 2\mu \]

Розв'язанням рівняння \( x + 2y - z = 0 \) є множина всіх точок \((x, y, z)\) вигляду: \[ (x, y, z) = (\lambda, \mu, \lambda + 2\mu) \quad \text{де} \quad \lambda, \mu \in \mathbb{R} \]

Лінійні рівняння з параметром

Природним розширенням вивчення лінійних рівнянь є дослідження того, що відбувається, коли коефіцієнти не є фіксованими числами, а залежать від одного або кількох дійсних параметрів. У цьому контексті ми говоримо про лінійні рівняння з параметром, сімейство відношень вигляду

\[ a(k)x + b(k) = c(k) \]

поведінка яких змінюється залежно від обраного значення параметра. Залежно від того, як взаємодіють функції \(a(k)\), \(b(k)\) та \(c(k)\), рівняння може мати єдиний розв'язок, стати тотожністю, правильною для будь-якого дійсного \(x\), або перетворитися на суперечність, що не має розв'язків.

Цей параметричний підхід забезпечує чіткіше розуміння того, як лінійні моделі реагують на зовнішні величини та як змінюється множина їхніх розв'язків при зміні параметра.